Причини та корекція далекозорості

Далекозорість – це одне з найпоширеніших порушень рефракції. Від неї страждає близько ¼ населення Землі.

Що це за патологія?

Далекозорістю, або гіперметропією називається аномалія, при якій промені світла фокусуються за межами сітківки. В результаті людина добре бачить далеко розташовані предмети та погано близько локалізовані. При сильній мірі далекозорості чіткість зображення погана і в далині і поблизу.

Чому розвивається гіперметропія?

Далекозорість класифікують на такі види:

• вроджену; • набуту; • віковий.

Всі види гіперметропії мають причини появи.

Вроджена аномалія може бути фізіологічною та спадковою. Порушення спостерігається у маленьких дітей. Фізіологічна гіперметропія проходить самостійно та є нормою до певного віку. У немовля очне яблуко має малий розмір, а системи ока ще недостатньо зрілі. З віком (як правило, до 4 років) відбувається формування більшості систем, у тому числі зорової, і порушення відбувається.

Проте існує вроджена патологія, коли він зір не налагоджується самостійно, а продовжує погіршуватися, вимагаючи корекції. Вроджена дитяча гіперметропія без лікування може спричинити супутні порушення, наприклад косоокість. Причиною такого явища може стати:

• генетичний збій;
• неправильне закладання та розвиток ока у внутрішньоутробний період.

Гени, що відповідають за розвиток очного яблука та заломлюючої системи, можуть зазнати мутації з багатьох причин. Гіперметропія часто супроводжує інші генетичні аномалії:

• альбінізм;
• амавроз Лебера (дистрофія сітчастої оболонки);
• синдром Франческетті (аутосомно-домінантне захворювання).

Причиною вроджених порушень є аномалії розвитку плода, зумовлені різними внутрішніми або зовнішніми факторами:

• шкідливими звичками батьків – курінням, алкоголізмом, прийомом наркотичних речовин;
• деякими хронічними та інфекційними захворюваннями матері;
• інтоксикацією під час вагітності;
• тератогенним впливом певної групи лікарських засобів;
• патогенним впливом довкілля або умов роботи та ін.

Набута форма патології може бути викликана:

• травмою, що вплинула на осьову довжину очного яблука;
• інфекційними захворюваннями;
• ендокринологічними патологіями, насамперед цукровим діабетом;
• порушеннями, що вплинули на заломлюючі структури ока – катарактою, ектопією кришталика та ін;
• новоутворення різної етіології;
• наслідками оперативного втручання тощо

Старча далекозорість, або пресбіопія, має іншу природу та причину. З віком в організмі людини відбуваються численні зміни. Зачіпають вони і зорову систему. Кришталик очі втрачає свою прозорість, а циліарні м'язи, що відповідають за акомодацію, стають менш еластичними, подовжуються. Заломлюючі здібності порушуються, і розвивається стареча пресбіопія. Середній вік прояву аномалії становить 40-45 років і більше.

Симптоматика дальнозоркости

Признаки дальнозоркости, кроме нарушения остроты зрения вблизи, сопровождаются также общими и глазными симптомами:

• подергиванием век и чувством тяжести в них;
• сухостью и жжением роговицы;
• болью в глазных яблоках и в области лба;
• болевыми ощущениями в шее и плечевом поясе;
• головокружением;
• сложностями с концентрацией внимания, быстрой утомляемостью при работе с близко расположенными предметами, изображениями.

При появлении признаков дискомфорта рекомендуется проконсультироваться у врача и пройти проверку зрения.

Диагностика дальнозоркости включает визометрию, аппаратные исследования (офтальмоскопию, кератометрию, биомикроскопию), осмотр глазного дна и по показаниям УЗИ. По результатам проведенного обследования офтальмолог назначает лечение.

Методы лечения и коррекция дальнозоркости

Терапию можно подразделить на консервативную и оперативную. Коррекция нарушения рефракции проводится с помощью очковой оптики или контактных линз. С возраста 3 года врач может назначить аппаратные методы восстановления зрения:

• магнитотерапию;
• ультразвуковое воздействие;
• электростимуляцию;
• фотостимуляцию;
• цветотерапию и др.

Хорошие результаты дает физиотерапия. Она стимулирует обменные процессы, кровоснабжение, тонизирует или расслабляет мышцы. Но успех возможен при слабой и средней степени аномалии.

Если консервативные методы лечения не приносят ожидаемого результата, а пациент не желает носить очки или линзы, то может быть назначен лазерный метод коррекции зрения. Оперативное вмешательство проводится только в крайнем случае и по медицинским показаниям.