Як змінюється зір із віком?

Старіння характеризується для людини певними змінами низки фізіологічних показників організму. Типовим є різночасний початок вікових змін для різних органів, а також різний ступінь їхньої виразності (зазвичай як результат розвитку компенсаційних процесів). Поняття «старість» та «хвороба» не можна ототожнювати. Старіння саме собою не є захворюванням, але вікові морфофункціональні зміни систем організму створюють передумови у розвиток патології. Орган зору, на жаль, - не виняток.

За якими ознаками можна визначити вікове погіршення зору?

Під час старіння у людини відзначаються значні зміни у стані очного дна, які можна виявити візуальним шляхом та за допомогою інструментальних методик. Як показує практика, найбільше впливає нервова тканина. Найшвидше зміни відбуваються після 55 років, проте після досягнення 75-річного віку дегенеративний процес починає трохи сповільнюватися.

Симптоми порушень можуть включати:

• зниження гостроти зору;
• поява в зоровому полі спалахів, зірочок, чорних плям та ін;
• погіршення видимості картинки вдалині та поблизу;
• затуманювання зору;
• різь, печіння в очах;
• підвищена та часта сльозотеча;
• порушення сутінкового зору;
• швидка стомлюваність;
• звуження зорових полів та ін.

Часто порушення зору у вікових пацієнтів супроводжуються неофтальмологічними симптомами, наприклад:

• депресією;
• головним болем;
• запаморочення;
• поведінковими змінами;
• слабкістю, млявістю.

Поява 1-2 з перелічених вище ознак вікових змін зорової системи вимагають негайної консультації офтальмолога. Іноді такі порушення є ознаками інших захворювань. Тому у стратегії лікування можуть брати участь фахівці з інших галузей медицини.

Які захворювання очей вважаються «віковими»?

Найчастішими захворюваннями очей, зумовленими віковими змінами, що відбуваються в людському організмі, є:

1. Вікова далекозорість, або пресбіопія. Це стан, у якому людина неспроможна нормально проводити свої найважливіші заняття, наприклад, читання, лист, ручні роботи, звичній відстані. Порушення супроводжуються зниженням контрастної чутливості та гостроти зору (як поблизу, так і вдалину), пригніченням світлової чутливості сітківки, звуженням полів зору, зменшенням стійкості сітківки до засліплюючих засвітів. Крім того, відбувається збільшення оптичних аберацій за рахунок збільшення астигматизму, коми та тетрафойлу.
2. Катаракта – помутніння кришталика та його обводнення. Подібне явище призводить до поступової втрати зору. У міру прогресування катаракти у хворих рідко, але все ж таки можуть виникати важкі ускладнення у вигляді факогенної глаукоми (факоморфічної - розвивається через те, що збільшується обсяг кришталика при набуханні і формується відносний зіниці при звуженому куті передньої камери; факолітичної - вихід досить великих білкових молекул із кришталика через передню змінену капсулу, з'єднання їх з макрофагами та закупорка трабекулярного фільтра).
3. Глаукома - це хронічне захворювання очей, обумовлене збільшенням внутрішньоочного тиску. Як правило, призводить до дегенеративних змін, атрофії зорового нерва, що закінчується прогресуючим зниженням гостроти зору.
4. Макулодистрофія – ураження центральної області сітківки, що спричиняє втрату функції жовтої плями, що відповідає за гостроту зору.

Інволюційні морфологічні зміни зорового аналізатора супроводжуються збільшенням аберацій в оптичній системі, розладами процесів гідродинаміки, зниженням акомодації, звуженням зіниці, зниженням рівня сенсорної рецепції та зменшенням бінокулярної співпраці.

Слід особливо наголосити, що зміни зорового сприйняття стосуються всієї сукупності процесів, включаючи бінокулярну взаємодію. Зниження акомодації веде до зміщення зони фузійного поля та появи феномена функціональної бінокулярної супресії.

Як можна змінити вікові зміни?

Перевірка зору дозволяє встановити причину порушень, вид патології, розробити оптимальну стратегію лікування. При неускладнених формах відхилень повернути гостроту зору допомагає корекція за допомогою окулярів або контактних лінз.

Для усунення симптоматики патології застосовують місцеві та системні препарати. При глаукомі, наприклад, призначають терапію за допомогою спеціальних терапевтичних лінз, лікарські препарати з яких поступово надходять до ока. У тяжких випадках показано хірургічне лікування.

Схожі статті