Information
Search

Короткозорість у дітей

Блізорукість є одним із найпоширеніших порушень рефракції. За даними ВООЗ, у світі понад 19 млн. дітей віком до 18 років страждають на міопію. Тенденція зростання таких офтальмологічних порушень турбує вчених та лікарів, змушує переглянути підходи до діагностики, терапії та профілактики.

Що таке дитяча короткозорість?

Міопія, або короткозорість, у дітей має таке ж визначення, як і у дорослих. Це порушення рефракції, при якому через збільшення передньозадньої осі очного яблука промені світла фокусуються перед сітківкою і предмети на видаленні бачаться розмитими, нечіткими.

Існують різні види короткозорості:

  • спадкова;
  • вроджена;
  • придбана.

У дітей, батьки яких мають порушення рефракції, ризик народитися з вадами зору вищий, ніж у малюків з необтяженою спадковістю.

Вроджена патологія може бути викликана аномаліями формування та розвитку зорового аналізатора внаслідок впливу на плід тератогенних факторів. Так, наприклад, причини порушення можуть бути:

  • недоношеності та маловаговості;
  • шкідливі звички батьків – куріння, алкоголізм, наркоманія;
  • перенесених жінкою інфекційних захворюваннях;
  • наявність у матері хронічних патологій;
  • інтоксикації;
  • вживання деяких груп лікарських засобів;
  • негативний вплив поганої екології.

Набута форма може бути обумовлена:

  • травмами очей;
  • перенесеними захворюваннями;
  • активним зростанням у підлітковому віці;
  • порушеннями гігієни органу зору;
  • підвищеними зоровими навантаженнями;
  • похибками харчування;
  • гіподинамією та ін.

Основними причинами розвитку короткозорості у шкільному віці є захоплення гаджетами, порушення правил та часу їх використання, недотримання ергономічних правил організації робочого місця.

Ознаки

Уважне ставлення батьків до поведінки дітей дозволяє виявити початкові зміни гостроти зору:

  • примружування під час розгляду віддалених предметів;
  • часте моргання, щоб позбутися печіння, сухості, відчуття різі в очах;
  • близьке розташування предметів, книг, зошитів до очей;
  • скарги на біль в очах, головний біль, особливо після зорового навантаження.

Навіть один із перерахованих симптомів вимагає негайного відвідування офтальмолога та проведення комплексного обстеження. Чим раніше буде поставлено діагноз, тим успішніше лікування. Регулярна перевірка зору дозволить виявити порушення на ранній стадії та підібрати схему адекватного впливу.

Методи лікування дитячої короткозорості

Корекція зору за допомогою окулярів можлива з наймолодшого віку. Світові бренди розробляють та випускають безпечні та зручні очкові оправи, атравматичні контактні лінзи (їх можна носити з 8-12 років).

Підвищується популярність ортокератологічного способу відновлення зору. Метод полягає у використанні ортокератологічних лінз під час сну. При їх регулярному застосуванні протягом 12 міс. у 100% піддослідних зір прийшов у норму і результат був стабільним у довгостроковому спостереженні.

Дитяче око – лабільна система, яка добре реагує на консервативні методи терапії. Так, наприклад, фізіотерапія при слабкому та середньому ступені міопії показує відмінний результат. Дітям подобаються безболісні та безпечні методи:

  • магнітотерапія;
  • електростимуляція;
  • ультразвукова терапія;
  • фотостимуляція;
  • офтальморелаксація;
  • колірнотерапія;
  • офтальмо-хромотерапія.

Вони покращують кровопостачання та живлення тканин ока, позитивно впливають на тонус циліарного м'яза, сприяють відновленню гостроти зору вдалину.

Сучасна діагностика дозволяє виявити порушення не тільки в стані та функції оптичних систем ока, а й у його тканинах. Лікування залежить від результатів дослідження. Іноді допомагають позбутися короткозорості спеціальні вправи, повноцінне харчування та вживання вітамінно-мінеральних комплексів для очей.

Профілактика

Щорове збільшення випадків міопії у школярів у 1,5 раза потребує застосування профілактики порушень. Фахівці сформулювали основні правила, виконання яких запобігає розвитку короткозорості у дітей:

  • дотримання гігієни для запобігання інфікуванню очей;
  • правильна організація робочого місця – освітлення, висота столу, стільця, правильна постава, відстань між очима та підручниками, зошитами, монітором;
  • обмеження часу безперервного використання гаджетів, ноутбука, планшета;
  • перерви під час занять;
  • контроль зорового навантаження;
  • гімнастика для очей;
  • повноцінне збалансоване харчування;
  • прийом вітамінів та мінеральних добавок;
  • прогулянки на свіжому повітрі та заняття спортом;
  • своєчасне лікування хвороб;
  • регулярний медогляд, у тому числі у офтальмолога.

Дотримання цих нескладних превентивних заходів на 90% знижує ризик розвитку міопії у дітей дошкільного та шкільного віку.