Дальнозоркість у дітей: причини, симптоми, корекція

Дальнозоркість діагностується у 90% новонароджених і немовлят. Це зумовлено недосконалістю будови зорового апарату та невеликим розміром очного яблука. У міру дорослішання очна вісь збільшується, а аномалія проходить самостійно. Зміни відзначаються до 3-річного віку, а до 10 років процес завершується. Якщо цього не відбувається, то потрібна допомога офтальмолога.

Що таке дитяча далекозорість?

Гіперметропія (дальнозоркість) - це порушення рефракції, при якому промені світла фокусуються не на сітківці, а за нею. Тому предмети, що знаходяться поблизу, зустрічаються нечітко. У малюків це фізіологічна особливість, яка не потребує корекції. Але необхідно спостерігати за змінами та не пропустити момент, коли варіант норми трансформується у патологію.

За рівнем виразності розрізняють далекозорість:

Слабкий ступінь (≤2 Д) – симптоми візуально не визначаються. Аномалія не викликає дискомфорту, але при напрузі на зоровий аналізатор можуть відзначати головний біль, відчуття печіння.
Середнього ступеня (2,25-5,0 Д) – дитина добре бачить вдалину, але з близько розташованими об'єктами відчуває складності. Це гальмує розвиток деяких навичок, призводить до відставання розвитку, складнощів у навчанні та психоемоційного дискомфорту.
Високого ступеня (+5,0 Д) – дитина погано бачить як поблизу, так і вдалину.

Середній та високий ступінь потребує спеціального лікування та використання засобів корекції.

Причини та симптоми

Причинами розвитку клінічної гіперметропії у дітей є:

спадкова схильність;
порушення формування та розвитку ока у внутрішньоутробний період;
недоношеність та маловаговість плоду;
травми, у тому числі операції, пошкодження, забиття, хімічні опіки;
інфекції органу зору;
перенапруга, перевтома зорового аналізатора;
неправильно підібрані засоби корекції рефракції.

Часто саме підвищені навантаження під час навчання призводять до трансформації фізіологічної гіперметропії на патологічну. Сьогодні діти з раннього віку активно користуються гаджетами, які негативно впливають на зір за недотримання правил безпеки.

Ознаки порушення рефракції на ранній стадії помітити самостійно дуже складно. Однак батьки наголошують на непрямих проявах:

погана реакція дитини на іграшки та предмети, що знаходяться поблизу;
часте моргання, можлива підвищена сльозогінність;
скарги на головний біль, запаморочення;
підвищена стомлюваність під час гри, під час занять, розглядання картинок тощо;
почервоніння очей;
дратівливість, примхливість;
безсоння, труднощі із засинанням, неспокійний сон.

Уважні батьки можуть помітити аномалії поведінки малюка та своєчасно звернутися до фахівця.

Середня стадія порушень найчастіше виявляється при обов'язковому медичному огляді дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку, під час регулярної перевірки зору . Через те, що дитина має труднощі з листом і читанням при далекозорості, йому можуть помилково поставити дислексію, відставання в розвитку, дисфагію.

Прогресування гіперметропії призводить до того, що дитина бачить об'єкти, розташовані поблизу та далеко від очей, «не у фокусі». Середній та високий ступінь аномалії потребують поглибленого обстеження та призначення відповідного лікування.

Профілактика

Запобігти трансформації фізіологічної далекозорості в клінічну у дітей допоможуть такі заходи профілактики:

регулярні профілактичні огляди у офтальмолога не рідше 1 разу на рік, а за показаннями і частіше;
повноцінне харчування, споживання продуктів, багатих на нутрієнти, що забезпечують здоров'я органів зору;
обмеження часу використання гаджетів, перегляду телепередач;
чергування активності та відпочинку;
гімнастика для очей, що стимулює зростання очного яблука, зміцнює м'язи, що відповідають за акомодацію, розвивають бінокулярний зір;
прогулянки та ігри на свіжому повітрі, що стимулюють надходження кисню в тканини та мікроциркуляцію.

Якщо дитина входить до групи ризику або є спадкова схильність до далекозорості, офтальмолог може запропонувати фізіотерапевтичні процедури, що запобігають прогресу гіперметропії.

Методи корекції

Якщо на початковій стадії допомагають спеціальні вправи для очей, то прогресуюча гіперметропія вимагає медикаментозної терапії та застосування оптичних засобів корекції рефракції – окулярів або контактних лінз.

У маленьких дітей, як правило, використовують очкову корекцію, оскільки вона не вимагає значних фінансових вкладень, більш проста у застосуванні та догляді. Для них випускають безпечні окуляри з оправою з гнучких матеріалів і з лінзами, що не б'ються.

Малюкам старшого віку можна підібрати контактні лінзи, які мають ряд переваг у порівнянні з окулярами. Дітям старшого віку із середнім та високим ступенем гіперметропії може бути рекомендовано апаратне лікування, а після 18 років – хірургічна терапія патології та її ускладнень.