Будова ока людини: як влаштовані наші очі?

Зір — один із головних органів чуття. До 98 % інформації про навколишній світ надходить від очей та зорового аналізатора. Їх формування у плода відбувається до 8–10-го тижня вагітності, а вже в 16 тижнів ембріон реагує на світло. Тому так важливо знати будову очей і їхні функції.

Значення

За допомогою зорового аналізатора людина сприймає навколишні об’єкти, оцінює їхню будову (форму, колір, об’єм), відстань і відстежує рух. Від цього залежить інтелектуальний і фізичний розвиток, соціалізація, працездатність, здатність до навчання. Встановлено, що зір сприяє формуванню нових зв’язків між нейронами головного мозку, впливає на когнітивні функції і навіть на довголіття людини.

Будову ока вивчали з давнини. Спершу вважали, що воно випромінює особливі промені, завдяки яким людина бачить. Але Абу Алі ібн Сіна (Авіценна) довів, що око лише сприймає і посилює відбитий від предметів світло.

Будову ока згадано також у давньоєгипетських папірусах. Але максимально детальну та точну внутрішню будову ока описав візантійський лікар Орест із Каппадокії (VI ст.). Він описав рогівку, райдужку, кришталик. Лише в XIX столітті описали функцію зорового нерва і сформулювали теорію фокусування світла на сітківці.

Анатомія органа зору

Як влаштоване людське зір? Очі — парний орган, що забезпечує стереоскопічне бачення. Цей складний оптико-моторно-сенсорний процес дає об’ємне зображення, а бінокулярний зір дозволяє сприймати світ у трьох вимірах: висота, ширина, глибина.

Процес сприйняття, трансформації сигналу, його передачі та аналізу дуже складний і поетапний. За кожен етап відповідає певна структура ока. Німецький фізик Г. Гельмгольц порівнював око з фотоапаратом.

Будова рогівки

Людське око має форму кулі, тому його називають «очно­ве яблуко». Передню частину покриває прозора гладка тканина — рогівка. Її волокна строго впорядковані. Рогівка містить певну кількість води й складається з 5 шарів. Головна функція — оптична. Вона має форму годинникового скла і переломлює світлові промені, відбиті від предметів. Ще одна її здатність — захисна. Вона перешкоджає проникненню механічних і хімічних частинок, мікробів.

Рогівка не має кровоносних судин. За забезпечення тканини киснем відповідає епітеліальний шар, а за живлення — другий (Бау­менова оболонка) і п’ятий — ендотелій. Важливу роль у живленні, зволоженні, газообміні також відіграє слізна плівка.

Будова райдужки

Райдужка — це кольорова судинна частина переднього відділу ока, що має форму диска. В анатомії вона виконує роль діафрагми. У центрі — зіниця, через яку регулюється кількість світла. Будова:

1. Передній шар із сполучної тканини. Під ним — клітини з пігментом (меланоцити), за ними — капіляри й колагенові волокна.
2. Середній — мезодерма.
3. Задній — пігментно-м’язовий. Складається з м’язів: сфінктера (звужує зіницю) і дилататора (розширює).

Іннервація відбувається за допомогою густої мережі війкових нервів. Кровопостачання — через передні й задні війкові артерії. Від них відходять дрібні судини та крипти (лакуни), що створюють характерний складчастий візерунок.

Колір очей залежить від пігменту: блакитний — рецесивний, коричневий — домінантний. У немовлят райдужка сіро-блакитна, оскільки меланоцити ще не сформовані. Вони формуються впродовж перших 3–4 місяців, а остаточно закріплюються до 10–12 років.

Максимальна кількість пігменту — у коричневих/чорних очах, мінімальна — у блакитних. Цікаво, що в давнину очі людей були коричневими. Згодом сталася мутація, що змінила пігмент, і з’явилися різні відтінки — блакитний, зелений, сірий, янтарний тощо.

Хрусталик: будова і функції

В оці є кришталик. Він розташований за райдужкою навпроти зіниці і представляє собою прозору двоякоопуклу лінзу. Форма змінюється через натяжку/розслаблення циннової зв’язки.

Його покриває капсула — прозора оболонка (1). Вона сильно переломлює світло і захищає кришталик від негативних впливів. Товщина капсули варіює: найбільша спереду, найменша — ззаду.

Наступний шар — епітеліальний (2). Клітини поруч із зіницею — плоскі, мало діляться. До периферії стають вищими й активно діляться, що збільшує діаметр лінзи. В екваторіальній зоні вони набувають призматичної форми, утворюючи зону росту (3), де формуються волокна. Молода тканина поступово витісняє старі волокна до ядра (4). З віком кришталик втрачає еластичність і здатність до акомодації — з’являється пресбіопія.

Основна маса кришталикових волокон — це подовжені шестигранні клітини (5), погружені в білкову суміш — кристалін. Існують α- і β-кристаліни, які підтримують прозорість структури.

Живлення кришталика у дорослих відбувається через склоподібне тіло й водянисту вологу. У плода — через артерії склоподібного тіла.

Будова і завдання сітківки

Сітківка — найскладніша структура ока. Вона вистеляє задню внутрішню поверхню очного яблука й складається з 10 шарів. Зовнішній — пігментний епітелій із шестигранних клітин, що регулюють обмін речовин із кров’ю.

Другий важливий шар — фоторецептори. Палички — чутливі при слабкому освітленні, колбочки — відповідають за сприйняття кольору при яскравому світлі. Палички найбільше зосереджені в центрі сітківки, а колбочки — по периферії.

У сітківці світло перетворюється на електричні імпульси, які передаються по нейронах до зорового нерва. Цей процес відбувається через фотохімічну реакцію в паличках і колбочках.

Через зоровий нерв сигнал надходить до мозку, де ідентифікується, обробляється й аналізується. Стовбур нерва складається з нервових волокон, а також містить великі судини — артерії та вени.

Складна будова ока визначає фізіологію зору.

Фізіологія та основні властивості

Порівнявши око з фотоапаратом, можна зіставити:

• корпус — склера, яка захищає яблуко;
• об’єктив — рогівка, що збирає і пропускає світло;
• діафрагма — райдужка і зіниця, що регулюють інтенсивність світла;
• лінза — кришталик, який фокусує;
• плівка — сітківка.

Зображення на сітківці — зменшене та перевернуте, як на фотоплівці. Будову ока досліджено добре, а от механізм обробки сигналів мозком залишається темною зоною для науки.

Око — складніший за фотоапарат живий орган. У формуванні зорових образів беруть участь м’язи, нерви, судини, шляхи та відділи мозку. Щоб насолоджуватися світом, необхідна злагоджена робота всіх компонентів зорового аналізатора.

Щоб зберегти добрий зір, важливо регулярно перевіряти очі та за потреби користуватися коригувальними окулярами або лінзами. Магазин оптіки Glazok пропонує широкий вибір окулярів, контактних лінз і професійну діагностику зору. У Glazok ви знайдете якісні оптичні рішення та турботу про своє зір.

Схожі статті